Ліна Костенко
"Я не хочу бути зіркою — я хочу бути вічною, як земля"

Біографія

Ліна Василівна Костенко (нар. 19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська поетеса, письменниця, одна з найвизначніших постатей української літератури другої половини ХХ століття. Представниця покоління шістдесятників.

Закінчила Київський педагогічний інститут (1956) та Літературний інститут ім. Горького в Москві (1956). Дебютувала збіркою "Проміння землі" (1957). Авторка поетичних збірок "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Зоряний інтеграл" (1962), "Над берегами вічної ріки" (1977), історичного роману у віршах "Маруся Чурай" (1979), роману "Записки українського самашедшого" (2010).

У 1960-х роках була однією з найпопулярніших поетів України, але після публікації у самвидаві вірша "Берестечко" (1968) опинилась під забороною публікуватись. 16 років її твори не друкували в Україні.

Лауреатка Державної премії України імені Тараса Шевченка (1987), міжнародної літературної премії ім. Олеся Гончара (1992), премії "Тріумф" (2002). У 2005 році відмовилась від звання Героя України, заявивши: "Політичні відзнаки від політиків я не приймаю".

Живе і працює в Києві, веде замкнутий спосіб життя, рідко з’являється на публіці.

Творчість

Поезія Ліни Костенко — це унікальне явище української культури, що поєднує філософську глибину, історичну пам’ять та незрівнянну художню майстерність. Її вірші стали віхою в розвитку української літератури, а її громадянська позиція — прикладом мужності та непохитності.

"Життя іде і все без коректур…"

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
а ми ще є. І ми ще дуже добрі.

"Страшні слова, коли вони мовчать…"

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

"Маруся Чурай" (уривок)

Я не зраджу ані пісні, ані долі,
ані того, що в душі моїй горить.
Я не зраджу ані ночі, ані волі,
ані того, що мені судилось любить.

© 2025 Сторінка присвячена генію української поезії
"Вірші мають народжуватися з болю, інакше вони не варті нічого" - Ліна Костенко